«Суть реформи – якісна освіта та вибір для старшокласників»: заступниця міністра освіти перевірила на Полтавщині підготовку до впровадження профільної старшої школи
Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google
Полтавську область із дводенним робочим візитом відвідала заступниця міністра освіти та науки Надія Кузьмичова. Під час нього основним питанням, яке цікавило посадовицю, був перебіг реформування системи освіти в регіоні, зокрема в частині впровадження його чергового етапу – профільної старшої школи.
Під час поїздки представниця МОН взяла участь у відкритті освітнього центру KOLO Teachers’ Hub на базі Полтавської академії неперервної освіти імені М. В. Остроградського, відвідала низку організаційних, навчальних заходів, побувала в закладах освіти, зокрема Полтави, Зінькова, у яких нині активно готуються до впровадження з 2027 року профільної старшої школи.
Нагадаємо, починаючи з 1 вересня 2027 року заклади загальної середньої освіти в нашій державі в межах реформи Нової української школи остаточно переходять на трирічну профільну старшу школу (10-12 класи). Основною зміною, яка відбувається, є створення мережі академічних ліцеїв, у яких кількість обов’язкових предметів скорочується з 22 до 6-8. Це дозволить учням до 50% навчального часу відводити на освоєння обраних профільних дисциплін.
2027 року до здобуття освіти за новими стандартами одночасно стануть близько 450 тис. десятикласників. Передбачається, що випускники 12-х класів отримуватимуть рівень підготовки, який відповідає європейським стандартам ISCED 3, що в майбутньому дозволить українським університетам перейти на трирічні програми бакалаврату для відповідних спеціальностей.
Поки що, у 2025-2026 роках, реформа запускається в пілотних ліцеях. На Полтавщині до закладів, у яких 10-ті класи перейдуть до нової форми роботи вже нинішнього 1 вересня, належать:
– Гадяцький профільний ліцей імені Т. Г. Шевченка Полтавської обласної ради,
– Академічний ліцей імені братів Шеметів Лубенської міської ради Лубенського району
Полтавської області,
– Ліцей №17 «Інтелект» Полтавської міської ради.
Саме останній і став локацією, на якій заступниця міністра підбила підсумки робочої поїздки та відповіла на питання місцевих медіа щодо впровадження реформи профільної старшої школи.
«Мета цієї поїздки – це новий цикл обговорення, етапу, на якому ми перебуваємо в межах підготовки до впровадження старшої профільної школи. І це вже не просто громадські обговорення, які здійснювалися у 2024-2025 роках. Тепер це зустрічі з головами громад, освітянами, батьками з метою звіритись, хто на якому етапі перебуває, із якими проблемами зустрічається, пошуку кращих інструментів, які би відповідали саме специфіці окремих громад та обміну досвідом, тому що деякі громади вишукують дуже цікаві інструменти, які показали дієвість у них і можуть бути запозичені колегами, які ще на більш ранніх стадіях», – розповіла Надія Кузьмичова.
Окремою цінністю цієї поїздки посадовиця назвала спілкування з батьківською спільнотою. Наприклад, у 17-му ліцеї разом із представниками місцевого освітянства вона поговорила з батьками тих 9-класників, які з 1 вересня долучаться до реформи й будуть першими з дітей, котрі навчатимуться за новими стандартами, новими програмами, у новому освітньому середовищі, із вчителями, які пройшли кваліфікацію відповідно до стандартів старшої профільної школи, із залученими фахівцями, які здатні викладати поглиблено конкретні курси, які вимагаються програмами в межах сформованих профілів.
«Ті питання, які ставлять батьки, вони дуже практичні. Але водночас надзвичайно цінна сама атмосфера. Це батьки, які знають і повірили в те, що, будучи на крок попереду, першими заходячи в цю реформу, їхні діти на рік раніше отримують ті позитивні зміни, які для всіх українських дітей-старшокласників будуть доступні з 1 вересня 2027 року, – поділилася заступниця міністра. – Ці батьки нічого не говорили проти реформи. Вони ставили питання про те, яким чином далі буде здійснюватись навчання їхніх дітей при випуску зі старшої (професійної) школи, бо вони будуть перші, хто вчитиметься три роки; чи будуть готові університети їх приймати… Саме про це ми говорили й наводили конкретні приклади… Тобто це дуже практичні, змістовні питання, які ставлять батьки, які думають наперед про те, до чого їм готуватися».
Що ж до несприйняття деякими батьками шкільної реформи, Надія Кузьмичова зазначила, що треба конкретніше дивитися, що саме не сприймається.
«Моя гіпотеза: скоріше за все, там, де ви говорите про певне несприйняття, іде несприйняття не реформи. Тому що суть реформи, і це треба розуміти, суть реформи – це не низка заходів. Суть реформи – це забезпечити іншу якість практичної освіти для старшокласників, дітей 13-15 років, із можливостю вибору профілю, за яким вони навчаються. Вибір дозволяє краще фокусуватись на меншій кількості предметів. Це, своєю чергою, дозволяє кожному учню/учениці краще бути підготовленими для вступу до закладу вищої освіти. Це, своєю чергою, дозволяє краще бути підготовленими до виходу на ринок праці й не міняти професію, а працювати, власне, за тим [фахом], що я обрав. Оце якість, практичність, вибір – це суть реформи старшої профільної школи. Проводилися неодноразово дослідження з усіма ключовими аудиторіями: учнівство, батьківство, вчительство, управління… Відсоток підтримки цих ідей у кожній цільовій аудиторії вище від 50 – це м’яко сказано. Це 70-80%, тому ми говоримо не про ідею старшої профільної школи. Батьки можуть ставити й ставлять питання про інструменти, але не про те, що це не треба міняти», – зазначила представниця МОН.
Крім того, вона уточнила, що деяким батькам може не подобатися, що дітям доведеться ходити не в найближчу до місця проживання школу, а їздити до іншого закладу освіти. Але суть реформи не в тому, як діставатися до місця навчання.
«Це нормально, що зміна, що моїй дитині тепер треба переходити чи міняти місце навчання на наступні декілька років, викликає певний дискомфорт. Ми звикаємо до того, що так було. Причому так могло бути в мене, так було, наприклад, у мого старшого сина, а в доньки моєї тепер має бути по-іншому. Але те, що по-іншому, не означає, що це погано… Система освіти, де з першого по одинадцятий – усі класи є в одній школі, – це радянська система. Подібна сталість, якщо це можна назвати так, спостерігається в Україні, Білорусі, росії, Казахстані, який теж трансформується. А якщо ми візьмемо будь-яку іншу країну ран домно з тими показниками освітньої якості, які вам імпонують, то з дуже високою, 95%-ю, ймовірністю ви побачите там таку структуру: є те, що в нас – еквівалент базової школи, і потім є те, що в нас буде еквівалентом старшої профільної. Це може по-різному називатись. Тобто це відділені ланки. Чому? Тому що на певному етапі ми маємо пропонувати реальний вибір нашим дітям із реальними траєкторіями. Після 9 класу не є вже даністю, запиту світу не має такого, щоб дитина обов’язково йшла в 10 клас. Вона має можливість зараз обрати професійне спрямування. Це той же 9-класник, який після школи обирає професійне спрямування. Професійне спрямування – це фахові передвищі або професійні коледжі. Вони перебувають у пішій моїй доступності? Для переважної більшості – ні. Дитина абсолютно того самого віку. І більше того, там навіть питання ніхто не ставить: «А як я дістануся до певного закладу освіти?». І таких по Полтавській області 39%, а по деяких громадах показник – 50% і вище. Це абсолютно нормальні процеси вибору, які відбуваються після 9 класу. І до цього вибору додається тепер [ще один]. Ти хочеш іти в 10-й клас? Без питань. У тебе є ці варіації. Але додатково ти обираєш, куди саме хочеш. Ти хочеш вивчати поглиблену математику? Дивись, от у таких закладах поглиблена математика на високому рівні. Вона гарантує поглибленість. Ти хочеш вивчати іноземну мову? От у таких ліцеях це є. І після 9 класу я роблю цей вибір, і, так, мій вибір може не співпасти, що те, що я хочу, розташоване безпосередньо поруч зі мною. Але ми про що? Ми просто про фізичну доступність. На жаль, у переважній більшості фізична доступність, і це підтверджено купою цифр, які ми маємо по результатах НМТ, ЗНО, міжнародних досліджень, не дорівнює якості того, що там здобуває дитина по результатах її навчання. Тому нам важливо би було, щоб ми відходили від підміни понять. Просто навчатись тут, тому що зручно, – це не те, що веде до кращого результату», – пояснила заступниця міністра.
Також вона детально розповіла, як відбувається відбір – належати чи не належати закладу загальної середньої освіти до профільної старшої школи, зауважила, що в деяких громадах відповідний етап реформи не розпочали й досі.
«У нас за законом проєктна мережа мала бути затверджена на рівні області до 1 вересня 2024 року. На Полтавщині вона була затверджена. Зараз відбувається процес затвердження мереж на рівні територіальних громад. У вас по області загалом 10 ТГ, які або не подали інформації Міністерству освіти і науки, або не зайшли в процеси певних реорганізацій. Але що цікаво. Іноді по областях ми зустрічаємось із таким. Громада знає, вона визначила для себе, що в неї не буде ліцею. Вона малочисельна. Але вона вважає, що їй не треба робити ніяких дій. І тут криється помилка. Вона думає, що, якщо немає ліцею, то що ж змінювати… А насправді їй, скоріше за все, є, що змінювати, бо зараз якісь заклади можуть мати статус ліцею. Її треба привести у відповідність нормативні документи… Всі решта – або на фіналі, або 32 у вас уже затвердили свої мережі та, власне, рухаються тепер по цих процесах приведення у відповідність», – сказала Надія Кузьмичова.
Підбиваючи підсумки свого візиту до Полтавської області, посадовиця зазначила, що громади активно залучені в роботу, яку проводить Міністерство освіти та науки.
«Загальну ситуацію по формуванню мережі я оцінюю як дуже гарну. І той приклад, що зазначила (лише 10 громад), – це насправді невелика кількість, і вона нижча за середньостатистичну по Україні… Усі розуміють суть реформи, розуміють важливість, розуміють складність, особливо громади, які мають певні логістичні проблеми. Основна складність – із довезенням дітей або з питаннями про пансіони. І ми це як міністерство забираємо, безумовно, на свою сторону. Ми вже підготували інвестиційні проєкти й будемо їх захищати перед урядом для того, щоб мати видаткову субвенцію на пансіони, чого зараз немає. Тобто ми знаємо проблематику, ми її чуємо (і від полтавських громад), і ми готові її брати далі в роботу. Те, що дуже мотивуюче й дуже цінно, – це те, як громади, які торік отримали кошти на переоблаштування своїх освітніх просторів, це зробили і який результат ми маємо. Це перший ваш ліцей у Полтаві. У будівлі зараз відбуваються активні капітальні ремонти, але той поверх, який відремонтований був місцевою владою й куди держава дала кошти на оснащення, він виглядає просто шикарно… Це інший вайб, якщо можна застосувати це сучасне слово, інша атмосфера, яку ти відчуваєш. І як змінюється підхід тих же вчителів, яким тепер є, з чим працювати, тепер є, як мотивувати цих дітей, і дітям тепер є, за що триматися. Ми дуже раді залученню трьох закладів Полтавщини до пілоту зі 150-ти. Це про сміливість, це про відповідальність і це про віру», – наголосила представниця МОН.
Більше інформації про впровадження реформи черпайте з відео.
матеріал підготував/ла: Віолета Скрипнікова
